Чорна кава, гіркий смак
Я навчилась жити так
Я сама собі заряд
В мене власний зорепад
Все минуле — давно в блоці
Тільки впевненість у кроці
Забудь про слово «покірна»
Я лише собі тут вірна
Ніхто не вкаже, де її межа
Вона ходила по лезу ножа
Та замість того, щоб впасти на дно
Вона п'є це життя, як елітне вино
Вона — це вогонь під дощем
Більше не плаче за пройденим днем
В ній стільки сили — позаздрять боги
Ніхто не зруйнує її береги
Крізь темряву йде до своєї зорі
Вона і є диво на цій землі
Були сльози, був і біль
А тепер є тільки ціль
Чужі плітки — на нулі
Стою міцно на землі
Ні від кого не чекаю
Своє життя сама верстаю
Сама собі простір, сама собі рух
Тут тільки стиль і залізний дух
Ніхто не вкаже, де її межа
Вона ходила по лезу ножа
Та замість того, щоб впасти на дно
Вона п'є це життя, як елітне вино
Вона — це вогонь під дощем
Більше не плаче за пройденим днем
В ній стільки сили — позаздрять боги
Ніхто не зруйнує її береги
Крізь темряву йде до своєї зорі
Вона і є диво на цій землі
Вона і є шторм
Вона і є вогонь