Знову вечір тихо впав
Я тебе одну чекав
Ти проходиш, мов весна
Та для всіх завжди одна

Не читаєш між рядків
Не боїшся зайвих слів
Серце проситься твоє
Та мовчання береже

Вперта верба край дороги
Не схиляється до ніг
Скільки б вітер не тривожив
Все одно стоїть навік

Так і ти така красива
Горда, ніби висота
Я не знаю, як любити
Ту, що доля принесла

Кажуть Краще відпусти
Та не можу я піти
Бо у погляді твоїм
Я давно уже проплив

Хай характер непростий
Я приймаю весь такий
Бо без тебе кожен день
Наче осінь без пісень

Вперта верба край дороги
Не схиляється до ніг
Скільки б вітер не тривожив
Все одно стоїть навік

Так і ти така красива
Горда, ніби висота
Я не знаю, як любити
Ту, що доля принесла

Вперта верба край дороги
Не схиляється до ніг
Скільки б вітер не тривожив
Все одно стоїть навік

Так і ти така красива
Горда, ніби висота
Я не знаю, як любити
Ту, що доля принесла